Корзина
7 отзывов
Контакты
Веды Арта
+38068289-25-06
+38050152-02-94
+38044257-21-13
УкраинаКиев

Мирові мощі (укр.мова)

Мирові мощі (укр.мова)
  • В наличии

25 грн.

Мирові мощі (укр.мова)
25 грн.
В наличииМирові мощі (укр.мова)
Купить
+38068289-25-06
  • +38050152-02-94
  • +38044257-21-13
Купить
+38068289-25-06
  • +38050152-02-94
  • +38044257-21-13
  • График работы
  • Адрес и контакты

Мироточива Єфросинія

            Єфросинія підкорює миттєво. Одразу ж полонить серце свого учня. Її непереборне прагнення до досконалої святості захоплює і залучає. Найвища духовність її перевершує найбільш  блискучі настанови за книжними зразками. Незбагненна таїнниця шляху. Любляча матір, добра і чутлива. Уся вона – трепіт, полум’яна ревність, палаюче серце. А ззовні – злидарка, бездомна, яка завжди зазнавала зневаги та утисків.

             У лаврі про неї казали „замолилася”. Місцеві ненавиділи Єфросинію і травили: „Фарисейка!” Ченці виганяли її, бо викривала їх у недотриманні посту і що не творили молитвене правило. Вона відкидала формальні устави. Жила за іншими уставами – небесними. І Бог облачив її у ризи нетлінні, сповнив мирром Своїх божественних ран.

            Тисячі новомучеників у ХХ столітті, святих і стариць – Мотрона, Пелагея, Аліпія... А Єфросинія – вища за них, тому що єдина, подібно до Серафима Саровського,  вчила про стяжання Духа Святого. Велич її в тому, що вона – помазаниця, посвячена у таємниці шляху Любові.

 (Тут і нижче із книги блаженного Йоана „Єфросинія мироточива” М., 2006):

            „До неї прихилився – і запалав, і впав від знемоги, і не міг підвестися, перетворившись після навернення на трирічну дитину... І восковита матінка стала для мене такою ж прекрасною, як Спаситель для Йоана Предтечі. Хрещення її вогнем відбивалось у всьому, чого б не торкнулась.

            Нескінченний мій подив був безмежним – чому ж ніхто не бачить цю живу святу? Єфросинія находила як наїтіє Духа. Приголомшувала глибиною святоотецької премудрості. Ніколи не читала жодного з святих отців. „Пропонували мені і Златоуста і Дамаскіна – мені не до них: гріхи б вимолити, у Царство Боже вступити”.

            Що успадкував я від неї? Можливо, образ людини небесної, подвижника блаженного. Духом її сповнився, печатки її стяжав. Якщо не торкнувся Господь твого чола – марними будуть подвиги і подвизання.

            Народилась у далекому 1916 за земним часом, на Петра і Павла. Батько – Никифір – підпоручик царської армії. Щиросердий, добрий, милостивий. Серце мав ніжне. Часто ридав ночами, довго молився. Не прийняв ні керенщину, ні сталінщину, червоного дракона відкинув і замкнувся. На руках восьмеро дітей. Комуністи забрали майно і викинули сім’ю на вулицю. Тричі водили на розстріл одного дня і повертались. Залишили живим заради дітей, але будинок пограбували до нитки. Після спроб розстрілу батько здичавів. Ні з ким не спілкувався, йшов до лісу, молився. Часто голубив Фросеньку, притискав до серця і плакав. Лише їй довіряв своє серце.

            У вісімнадцять років – перший поклик Божий. У двадцять вісім чує уві сні той самий найсолодший голос Спасителя: „Дочко моя, ти нещасна лише через те, що не маєш віри у Бога. Помолися Господові – і щастя повернеться до тебе”. До церкви ходити – заборона. Навкруги – сатанократія, колгоспи, комуни, будівництва, п’ятирічки, атеїзм, чужі і ненависні Фросі. Почалися хвороби – ангіна, ускладнення на серце, водянка, гіпертонія, щитовидка, нирки, печінка, ревматизм, поліартрит – щит від Господа. Усім чужа, нікому не потрібна, кинута, згадує: „Закрию очі – сльози течуть. У три роки думала про смерть і сказала собі: „Інші помирають, а я не помру”. Сховається десь за піччю і ридає гірко. А наплакавшись досхочу, промовить: „Усі помирають, а я не помру”. Професори втрачали надію: „Будеш помирати”. – „Ні, я не вмру”.

            Роки поневірянь. То відмовиться голосувати – і молоді курсанти-міліціянти практикуються на ній робити допити. Митарства – лікарні, арешти, камери, голод, злидні. Подалась до Почаєва, до ігумена Амфілохія, видатного костоправа. Прочитав у її серці жагу до Господа – прийняв сироту...

            Блаженний Йоан успадкував від стариці закарбовані печатки духовного шляху. «В основі нашої віри – любов Божа. Хто осягне її – блаженний», - вчить Єфросинія. Ось деякі її наставляння:

            Головне – знайти вчителя істинної віри, помазаника Святого Духа.

            Зажадай досконалої чистоти через повне очищення від гріха.

            Гаряче ревнуй, твори щоденний подвиг святості і любові.

            Навчись сприймати скорботи, несправедливість, наклепи не як кару за гріх, а як таємне приготування до Шлюбної Вечері.

            Якщо не примножується любов – шлях марний і всі подвиги твої є спокусою.

            Опануй три великі таємниці. Таємниця неба – людина прийшла з неба і повернеться на небо.

            Таємниця людини – як би низько не впала людина, у ній залишається невичерпний потенціал для досконалості. 

            Таємниця землі: на землі серед страждань і скорбот можна увійти у досконалу любов.

            Не просіть нічого у Бога, окрім дару Духа Святого. Нічого не просіть у людей, окрім молитви. Життя у Бозі – суцільна радість. На поклонах – літати. У пості – благоухати. На молитві – підноситись. На джерелах – сяяти. У скорботах – радіти. Ворогів – перемагати любов’ю.

 

            Мала чудодійну силу Йоана Хрестителя зцілювати на джерелах. Мала славу великої прозорливиці. Лише кине оком на людину – і знає про неї все. Дано було їй бачити тяжкість гріховної чаші і ступінь завіту з лукавим. Кожного закликала залишити гріхи, жити свято. Давала безцінні поради. І хто слідував – життя того перетворювалось на краще. Від людей не було відбою, юрбою йшли до неї. За це й не любили її фарисеї. Заздрили, проганяли, зводили наклепи.

            Блаженний Йоан пригадує першу зустріч з Єфросинією. „Літо 1980-го. Блукаючи по монастирях і храмах, шукаючи отця-старця, заїхав у почаєвську лавру. Біля входу в храм бачу маленьку згорблену стареньку, яка з гарячими сльозами проповідувала про розп’ятого Христа так завзято, що ридма ридав весь натовп. Приголомшений, послухав її і вже збирався увійти у храм, як ангел повернув мене, і я побачив над головою матінки величезну сонячну руку Небесного Отця, що спускалась на Єфросинію зі словами: „Це дочка Моя улюблена. З нею Моє благовоління”.

            Не було на землі у неї ні житла, ні прописки, ні ощадної книжки. Як ходила у благенькому пальтечку з торбинкою у руках, так і нині у цьому ж пальто лежить у мощовій труні, благоухає неземними ароматами і мироточить чудотворними цілющими маслами. У інший одяг облачив її небесний Возлюблений – шлюбночертожні ризи нареченої.

            Неможливо перерахувати усіх, зцілених зараз від її мощей. Тисячі обранців з усіх кінців світу притікають сьогодні в скити і обителі, засновані блаженним Йоаном на честь славної стариці. У них народжуються нові вогненні Єфросинії, подвижники її сили, щоб навернулись народи до істинної віри, і зацарював Бог Любові на землі.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                      О. Афанасьєв.

facebook twitter
Характеристики
Основные атрибуты
Производитель  Світ Софії
Страна производительУкраина
ТематикаХристианство
Язык изданияУкраинский
Вид переплетаМягкий
Количество страниц160.0
Год издания2015
Формат
Длина23.0(см)
Ширина16.5(см)
Дополнительные характеристики
Автор:Иоанн Богомил
Видавництво:Світ Софії
Информация для заказа
  • Цена: 25 грн.
Отзывы о товаре