Катары: Церковь Любви (рус. язык)

Катары себя именовали: ‘мы добрые люди, доброго Бога’. Известны три основные ветви, из которых состояло великое катарское движение. Первая ветвь – славянские теогамиты, вынужденные эмигрировать с Киевской Руси вследствие насильственного крещения в Х веке. Вторая ветвь – парфянские гностики, вавилонские мудрецы, светильники-духостяжатели. Третья ветвь – последователи и ученики Марии Магдалины, приносящие обеты посвящения в богоневесты. Учили о таинстве уневестовления Христу Жениху и восхождения к идеалам богосупружества.

Катары отрицали язык авторитарности, насилия, узурпации и усваивали единственный язык любви. Учили смотреть на человека как на потенциальное божество. Катары входили в пламя инквизиторского костра со словами: ‘Бог есть святая чистая любовь’, и не сгорали – живыми восхищались на небеса.

Автор раскрывает перед духовным взором читателя тайны Чаши Грааля, делится практикой дыхательно-созерцательной молитвы.

Катари - це шалене кохання, найбільше одкровення виливу любові, новий погляд на людину - який він омитий очищений, який він в ідеальних зразках перед досконалим поглядом сил небесних. Катарська церква - перший феномен Богоцівілізаціі. Найбільша заявка Вишнього ... Про них нічого не зрозуміти поза духовності (випромінювання) держави Чаші. Грааль створив своє царство, ім'я якому - царство вишньої любові, мессіаністичних помазаників. Грааль помазав мирровим складом учнів Христа і накреслив в них внутрішні Чаші. Чаша ставала інструментом обоження Творця в творінні, Отця в дітях своїх.